Соколенко Єлизавета Михайлівна, учитель біології Новоукраїнської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів № 8
Педагогічне кредо:«Вчимося не заради школи, а для життя» давньоримський філософ, поет Сенека Анней Луцій
Автопортрет «Я - педагог і особистість»
Про свою майбутню професію вчителя я мріяла ще з дитинства. Мабуть, немає сьогодні жодної людини, яку необхідно було б переконувати в тому, що вчителем може стати далеко не кожен. Як стати педагогом-фахівцем? Одні дослідники стверджують, що для цього потрібен великий досвід: працюючи на робочому місці поруч з досвідченими вчителями набуваєш уміння працювати з учнями. Інші вважають, що потрібно мати педагогічний талант, адже за його наявності успіх у роботі забезпечено. На мою думку, вчителем потрібно народитися, бо справжній вчитель – це вчитель від Бога.
У педагогічній діяльності головне не талант, а майстерність, заснована на умінні, професіоналізмі, кваліфікації.
Як особистість, я себе відчуваю тільки в гармонії з природою. Навчаю дітей прислухатися до шелесту осіннього листя. співу жайворонків у літньому небі, курликання журавлів,пробудження природи після зимових холодів. Адже природа - є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ дитини і юне серце облагороджується вищою людською красою, добром, правдою, людяністю, співчутливістю, непримиренністю до зла. Моє завдання як вчителя у вислові Ф.Честерфілда «Прокладай шлях до розуму людини через її серце». А щоб здіснити це завдання треба любити дітей і нести цю любов через усе життя…
Посилання на персональний Інтернет-ресурс
Сайт
Блог
Лауреат районного конкурсу "Учитель року-2017"
Холод Олена Вікторівна, учитель біології Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5
Блог
Холод Олена Вікторівна, учитель біології Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5
Педагогічне кредо:"Треба любити те, що ти робиш, і тоді праця
підніметься до творчості" (М. Горький)
Автопортрет «Я - педагог і особистість»
Навчаючись в школі, я найбільше захоплювалась цікавою для мене наукою біологією. Студенткою університету , коли проходила практику, переконалася, що правильно обрала професію. З дипломом приїхала в рідну школу. Відчувала страх, невпевненість перед невідомим, величезну відповідальність. Які будуть учні? Чи зумію знайти з ними спільну мову? Як зустріне колектив?
Перші дні та місяці роботи розвіяли всі мої сумніви. Колектив зустрів привітно, а з учнями я зуміла знайти порозуміння. Навчалась азам педагогічної мудрості, адже Доля довірила мені маленьких громадян України.
Хіба можу я, людина, якій вони довіряють, так-сяк показати знання, поспіхом виставити бали, не намагатися зрозуміти порухи душі своїх вихованців ? Звісно – ні. Адже в народі кажуть, що посієш те й пожнеш. Будемо сіяти формальне ставлення до учнів – збиратимемо байдужість та спустошеність душ та думок. Сіятимемо любов та повагу -збиратимемо вдячність та зацікавленість. Тому кожного дня переконуюсь – діти приносять велику радість.
Тепер я впевнена :вчитель – найперспективніша професія, тому що він виховує покоління, від якого залежить майбутнє. Твердо знаю, що існує паралель між творчістю і вчителюванням.
Моя професія -це педагогічна творчість. Вірно, що кожен учень талановитий, а моє завдання – своєчасно виявити, помітити, підтримати чи допомогти зберегти талант. Я – особистість, я прагну бути майстром своєї справи, моя діяльність – то вічний поклик душі, постійне самовдосконалення та вміння бачити неповторне в кожній дитині.
Немає коментарів:
Дописати коментар